Професійний бадмінтон для дітей: плюси і мінуси

Немає батьків, які не хотіли б, щоб їх дитина росла здоровою, витривалою і фізично розвиненою. Але чи віддавати його заради цього в профессійний спорт або обмежитися заняттями фізкультурою в школі і на майданчиках?

Різниця між тренуваннями професіоналів і любителів величезна. Великий спорт функціонує за іншими законами, вимагає духовної і фізичної віддачі, а одна травма може коштувати кар’єри. Віддати маленьку дитину в цей світ – значить прийняти рішення, яке вплине на всю його життя. Щоб не помилитися в такому важливому виборі, ретельно зважте всі «за» і «проти», а ця стаття допоможе вам розібратися, чи підходить професійний спорт для дітей.

Професійний спорт для дітей

Чим же професійний спорт відрізняється від аматорського? На перший погляд різниця здається очевидною: аматорським спортом людина займається для себе у вільний час, професійним – заради високих титулів і значущих перемог.

Насправді межа цих відмінностей досить розмита. Як не дивно, завойовують золото на Олімпіадах і ставлять світові рекорди любителі. Спорт є їх основним видом діяльності, вони отримують гроші за перемоги, рекламні контракти і тренерську роботу, але це не вважається професійним спортом.

Для професіоналів ж спортивні досягнення не так значимі: їх головний показник успіху – комерційна вигода, а спорт є їх основним і постійним заробітком. Такі спортсмени беруть участь тільки в спонсорських змаганнях, їх «купують» або «орендують» команди, а рішення зі спортивної активності найчастіше приймає комерційний агент.

Найбільше професіоналізація розвинена в футболі, хокеї і боксі, а ось фігурне катання вважається слабо професіоналізовані спортом. Також профі допускаються до участі в Олімпійських іграх тільки в деяких видах спорту.

Великий спорт – так інакше називають професійним – припускає великі цілі. Коли постає завдання виграти хоча б змагання рівня великого міста (не кажучи про щось більше – рівні області, федерального округу, країни, про міжнародній арені), ні про які розвагах мови вже не йде.

Тренування стають справжньою роботою, навантаження зростають багаторазово, весь спосіб життя перебудовується задля досягнення спортивного результату. Професійний спорт вимагає, щоб людина повністю присвятив себе йому.

З певного моменту, великий спорт – це вже справжня робота, головне заняття прагне до максимальних результатів. Але і нагорода за такі старання може бути велика. Це і гучна слава, і, найчастіше – чималі гроші.

Є й інша сторона медалі. Часто можна почути думку, що аматорський спорт покращує здоров’я, а спорт професійний – загроза йому. Звичайно, це велике перебільшення, але певна частка істини тут є. Якщо тренування «для себе» допомагають організму розвиватися і підтримують його, то професійні заняття самі пред’являють жорсткі вимоги до спортсмена.

І тут перед нами постає ключове питання … Дитина і професійний спорт.

Як вже було сказано вище, віддати дитину в світ великого спорту – відповідальне рішення. Спробуємо зрозуміти, чим корисний, а чим небезпечний професійний спорт для дітей.

Переваги

• Перспективи. У професійному спорті можна досягти великих життєвих успіхів: стати знаменитим і добре забезпеченою людиною. Найчастіше спорт може виявитися ефективнішим «соціальним ліфтом».
• Виховання. Спорт вищих досягнень загартовується характер. У будь-якій СДЮШОР дитину навчать не пасувати перед труднощами, працювати на результат, прищеплять йому психологію переможця. Це завжди стане в нагоді в житті.
• Розвиток. Навіть, якщо ваша дитина в якийсь момент припинить заняття професійним спортом, так і не вийде на по-справжньому високий рівень, він все одно отримає непорівнянне з однолітками фізичний розвиток. Серйозний спорт – це багаж, який повністю втратити майже неможливо.

Недоліки

• Травми. Нічого не поробиш: у великому спорті існує ризик серйозних травм, а з роками кожен справжній спортсмен накопичує певні проблеми зі здоров’ям. Це неминуча плата за великі успіхи.
• Час і сили. Того і іншого, щоб домогтися високих результатів у спорті, потрібно дуже багато. Це може піти на шкоду навчанню, іншим напрямкам розвитку дитини, різним його інтересам. Втім, тут не все так однозначно: наприклад, у ВНЗ успішний спортсмен може, навпаки, вирішити багато свої проблеми саме за рахунок виступів.
• Вибір. Якщо ваша дитина виявиться по-справжньому перспективним спортсменом, проявить потенціал до найвищих результатів – в якийсь момент, можливо, доведеться робити непростий вибір. Присвячувати чи все своє життя спорту або зупинитися в розвитку заради інших планів? На жаль, не всі на цьому етапі чинять правильно.

Припустимо, в ваших очах плюси переважують мінуси. Тоді варто поговорити про наступне …

Вік

В якому віці вести дитину в секцію бадмінтону? Для початку занять оптимальний момент старту – молодші класи школи, період 7-10 років. Саме в цей час дитина вже досить зміцнів для серйозних навантажень, але ще легко піддається «ліплення» зусиллями тренерів.

Батьківські амбіції

Вирішивши віддати дитину у великий спорт, особливо в ранньому віці, батьки роблять вибір за нього. Як правило, ними рухають благі наміри: улюблене чадо виросте здоровим і сильним духом, професійні спортсмени добре заробляють, та й стати чемпіоном мріє кожен.

Тут і криється каверза. Задайте собі питання: чи не видаєте ви свої мрії за мрії дитини? Чи не перетворюєте його в інструмент задоволення власних амбіцій? Адже історій про зламані долі і відібрання дитинстві безліч. Якщо ваша дитина не досягне успіху в спорті або травма перекреслить все, заради чого він роками намагався, звинувачувати в цьому він буде, швидше за все, вас.

Звичайно, не все так безрадісно: як показує практика, самовіддача і підтримка батьків допомогла багатьом успішним спортсменам подолати себе, не здатися і досягти вражаючих результатів.

І все-таки, щоб віддане професійного спорту дитинство не перетворилося в майбутньому в сімейну трагедію, подбайте про перспективи і підготуйте для дитини «відхідні» шляху. Прислухайтеся до бажань маленького спортсмена, допомагайте з навчанням і розвивайте його в усіх напрямках, щоб після спорту він не опинився в глухому куті, а зміг реалізувати себе і в чомусь іншому.

Подивіться на себе. Не завжди задатки добре видно по самій дитині, особливо в 5-10 років. Але перспективи можна постаратися оцінити за батьками. А якщо ви самі серйозно займаєтеся або займалися яким-небудь спортом, чому б не сформувати спортивну «династію».

Тверезо оціните можливості. Великий спорт, це досить дорого. Оцініть фінансові вимоги обраної дисципліни заздалегідь, щоб не опинитися в неприємній ситуації, коли ваша дитина вже захоплений. Не забудьте також про питання часу: хтось повинен водити дитину на тренування і забирати його звідти.

Медичні питання

• Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.
• Будьте чесні. Якщо у дитини є якісь захворювання, були якісь травми, тренери та лікарі обов’язково повинні про це знати! Ні в якому разі нічого не приховуйте: «таємне» під навантаженнями стане «явним» найнеприємнішим чином.
• Не впадай у відчай. Якщо за медичними показаннями дитині важко знай в один вид спорту, можна підібрати інший. Або обмежитися аматорським рівнем. Не буває патологій, які повністю виключають спорт!

Підведемо підсумки

Що ж, пора підбивати підсумки. Чи потрібно робити з дітей професійних спортсменів? Не завжди. Безумовно, великий спорт – це серйозні перспективи, можливість самореалізації, а також міцне фізичне і психологічне здоров’я. Однак не всім дітям підходить такий спосіб життя: іноді для того щоб стати кращим, дитині об’єктивно не вистачає фізичних даних, іноді – спортивного характеру, а іноді не потрібно заважати спортом дитині знайти себе в іншому виді діяльності. Якщо ви зіткнулися саме з такою ситуацією, ні в якому разі не можна «ламати» маленьку особистість і водити на тренування насильно. Якщо ж ваші прагнення збігаються з дитячими бажаннями, то ще раз зважте всі плюси і мінуси і дайте собі відповідь на питання: а ви б віддали свою дитину в професійний спорт?

• стаття висловлює виключно думку автора. При написанні також використовувалися дані з інших сайтів.